Мета роботи - розробити методи визначення T-2 токсину за допомогою імуноензимного та імуносенсорного аналізів. Для досягнення цієї мети здійснено кон'югування T-2 токсину з протеїнами для одержання антитіл, вивчено специфічність антитіл методами імунохімічного аналізу. Показано, що в реалізації імуногенних властивостей гаптену T-2 важлива роль належить вибору протеїну-носія. Визначена імуноензимним та імуносенсорним методами зв'язувальна активність IgG-фракції суттєво не відрізняється від активності антисироваток. Тривалість тестування однієї антисироватки чи імуноглобулінів імуносенсорним методом становила 10 - 15 хв, при цьому в разі одночасного тестування великої кількості дослідного матеріалу доцільніше використовувати імуноензимний метод. Запропоновано два варіанти визначення T-2 токсину в "конкурентному" режимі імунохімічного аналізу: метод твердофазного конкурентного імуноензимного аналізу, що забезпечує виявлення T-2 токсину від 10 нг/мл, та імуносенсорний метод на основі ефекту поверхневого плазмонного резонансу - від 1 нг/мл. Розроблені методи можуть бути використані для визначення вмісту T-2 токсину в продуктах харчування та кормах у концентраціях від 1 до 500 нг/мл.

Описано основні методи ідентифікації трихотеценових мікотоксинів, серед яких різні біометоди, тонкошарова, газо-рідинна високоефективна рідинна хроматографія, імуноферментні методи (ELISA), мас-спектрометрія. Розглянуто перспективи розвитку інструментальних методів визначення мікотоксинів на базі використання нових технологічних рішень.

Вперше розроблено аналітичні біотести для визначення концентрації Т-2 токсину на основі використання активованої хемілюмінесценції екзометаболітів середовища існування дафній та біолюмінесценції бактерій. Розроблено алгоритми кількісного визначення Т-2 токсину за допомогою імуносенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу, а саме з виконанням прямого та конкурентного аналізів і підібрано оптимальні варіанти модифікації поверхні трансдуктора для підвищення чутливості та відтворюваності відгуку імунного біосенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу з використанням полі- та моноклональних антитіл. Продемонстровано ефективність використання деяких каліксаренів, як селективних молекул, для визначення Т-2 токсину за допомогою сенсора на основі поверхневого плазмонного резонансу. Показано можливість визначення низьких концентрацій Т-2 токсину методом еліпсометрії повного внутрішнього відбиття з використанням специфічних антитіл.

Здійснено критичний аналіз використання сучасних біосенсорних методів для визначення токсичності сільськогосподарської продукції, ураженої шкідливими сполуками різного походження. Розглянуто деякі особливості впливу екотоксикантів на якість та безпеку харчових продуктів і кормів з метою загострення уваги на необхідності підвищення системи контролю їх споживчої цінності для людей і тварин.

Здійснено критичний аналіз сучасних досягнень та новітніх тенденцій у розвитку біосенсорів для визначення таких хімічних забруднювачів довкілля як пестициди і мікотоксини. Розглянуто деякі особливості впливу екотоксикантів на якість та безпеку сільськогосподарської сировини, харчових продуктів і кормів з метою загострення уваги на необхідності підвищення системи контролю їх споживчої цінності для людей і тварин, збереження здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-648

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*715.43

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методи синтезу кон'югатів мікотоксину Т-2 з протеїнами - бичачий сироватковий альбумін, овальбумін, гемоціанін, желатина для одержання антигенів і подальшої імунізації тварин з метою одержання специфічних антитіл. Встановлено, що кон'югат Т-2 токсин - желатина розчинний у воді і його можна використовувати в імунохімічних реакціях. Інші кон'югати Т-2 токсину нерозчинні у воді і придатні тільки для імунізації тварин.

В огляді здійснено критичний аналіз існуючих методів ідентифікації активних метаболітів вітаміну D, серед яких рідинна хроматографія, мас-спектрометрія та імунохімічні методи, в тому числі ELISA. Увагу приділено розвитку нових методів, основаних на біосенсорних технологіях. Здійснено стислий аналіз сучасного стану досліджень, спрямованих на вивчення ефективності використання вітаміну D та його метаболітів для повноцінного забезпечення ними організму.

Узагальнено дані доступної літератури про молекулярний маркер адгезії CD24, який відіграє важливу роль у швидкості росту та агресивності перебігу новоутворень різного генезу. Показано особливості будови та функції CD24 у клітині. Охарактеризовано CD24 як потенційний маркер стовбурової клітини пухлин. У порівнянні з іншими маркерами поверхні клітин, зокрема CD44 та CD133, відзначено переважно гетерогенний характер експресії CD24. Надекспресія гена CD24 здійснюється в основному в клітинах гемопоетичної системи, де йому належить важлива роль у виборі та комутації клітини й дозріванні під час гемопоезу. Підкреслено необхідність дослідження генного поліморфізму CD24 як порівняно нового прогностичного фактора для ідентифікації злоякісних новоутворень. CD24 відведено подвійну роль у метаболічних процесах клітини, в канцерогенезі та виникненні метастазів. Експресують CD24 клітини різних пухлин, зокрема раку молочної залози, легені, передміхурової залози, підшлункової залози, карциноми нирки, яєчника та деякі інші. На особливу увагу заслуговує явище надекспресії CD24 у клітинах гліоми A. Дослідження CD24 є важливими і необхідними для повноцінної характеристики інвазивного та метастатичного фенотипів пухлинних клітин, а також для розробки нових терапевтичних підходів, зокрема з використанням антитіл.

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ